Дослідження проведено з метою розробки ефективної системи захисту самшиту від інвазійного шкідника Cydalima perspectalis в умовах урбанізованих екосистем України. Робота ґрунтувалася на польових спостереженнях та лабораторному аналізі, проведених у 2022-2023 роках на території Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка Національної академії наук України, Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна, а також у зелених насадженнях м. Києва, зокрема в Національному природному парку «Голосіївський» та міських скверах. Встановлено, що в умовах м. Києва шкідник формує дві повні генерації за сезон і третє покоління гусені, що впадає у діапаузу і зимує. Феромонний моніторинг виявив два піки льоту імаго: у I декаді липня і I–II декадах серпня. Виявлено сильний статистично значущий зворотний (негативний) зв’язок (R² = 0,96) між середньодобовою температурою повітря та тривалістю стадії гусені. М’які зими забезпечували виживаність понад 70 % зимуючих гусениць. Оцінка ефективності методів контролю показала, що біопрепарат на основі Bacillus thuringiensis досягав ефективності 96 ± 1,2 % проти гусеней молодших вікових стадій (L1-L3), а інтродукція трихограми забезпечила паразитування 71,5 ± 2,6 % яєць. Натомість механічні методи були значно менш ефективними (45,0 ± 3,9 %). На підставі отриманих даних розроблено фенологічно обґрунтований календар обробок та диференційовані схеми захисту для ботанічних садів і міських скверів, що дозволяють мінімізувати екологічні ризики та економічні витрати. Результати є основою для практичних рекомендацій щодо збереження самшитових насаджень та мінімізації впливу шкідника на біорізноманіття в Україні
зелені насадження; Cydalima perspectalis; дефоліація; феромонний моніторинг; Bacillus thuringiensis; екологіна безпека