Вірусні хвороби рослин є однією з основних причин втрат врожаю сої в Україні, а відсутність системного моніторингу та обмеженість застосування сучасних методів діагностики ускладнюють ефективний контроль поширення вірусних патогенів. Метою роботи була оцінка поширеності основних вірусних патогенів у посівах сої Центрального Лісостепу України. Використано комбінацію серологічного аналізу та молекулярного методу для детекції вірусу мозаїки сої, вірусу некрозу жилок сої та вірусу мозаїки люцерни. Результати показали, що загальний рівень інфікованості посівів сої становив 40,7 % за даними полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі з зворотною транскрипцією. Видовий склад патогенів демонстрував чітку диференціацію: вірус мозаїки сої виявлено у 20,0 % зразків, вірус некрозу жилок сої – у 8,0 %, вірус мозаїки люцерни – у 7,3 %. Метод полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі з зворотною транскрипцією показав вищу чутливість порівняно з методом імуноферментного аналізу, виявивши додаткові 13 позитивних зразків. Найбільш значні розбіжності між методами спостерігалися при виявленні вірусу мозаїки люцерни, де молекулярний метод виявив на 50% більше позитивних зразків. Регіональний аналіз виявив найвищу інфікованість у Черкаській області (44,0 %), з максимальною поширеністю вірусу мозаїки сої (22,0 %). Встановлено помірну кореляцію між виразністю симптомів та значеннями порогового циклу для вірусу мозаїки сої (r = -0,62), тоді як для вірусу некрозу жилок сої та вірусу мозаїки люцерни кореляція була статистично незначущою. Висновки підтвердили високий рівень поширеності вірусних інфекцій серед посівів сої в регіоні дослідження. Отримані результати дозволять державним фітосанітарним службам, селекційним установам та агровиробникам впровадити диференційовані за регіонами стратегії захисту сої, що дозволить зменшити втрати врожаю та підвищити ефективність фітосанітарних заходів
серологічний аналіз; полімеразна ланцюгова реакція; імуноферментний аналіз; ко-інфекція; фітосанітарний моніторинг