Біологічні системи: теорія та інновації

У селекційно-генетичних дослідженнях сільськогосподарських культур  застосування методів експериментальної гаплоїдії пов’язано з можливістю отримання гомозиготного константного матеріалу за одну генерацію, тоді як у традиційній селекції необхідно проводити декілька поколінь інбридингу впродовж 6-8 років. Підібрано та застосовано ступінчасту передобробку ізольованих бутонів зниженими (+4 °С упродовж 36 год) і підвищеними температурами (+22 °С упродовж 21 доби та +30 °С – 10, 14, 21 діб), що уможливлює завершення процесу диференціації. Показано, що для індукції ембріогенного розвитку незалежно від генотипу оптимальною виявилася температура +30 °С за тривалості культивування впродовж 21 доби. Водночас регенераційна здатність отриманих ембріоїдів зумовлювалась вихідним генотипом. Одержані укорінені гаплоїдні рослини-регенеранти з нормальною гео- і фототропічною реакцією переводили на диплоїдний рівень (2n = 38) за допомогою дії водного розчину 0,1 % колхіцину на кореневу систему за експозиції 4 год. На основі одержаних методом культури пилку in vitro дигаплоїдів нами в співавторстві були вперше в Україні створені ранньостиглий сорт ріпака озимого Антарія та середньостиглий сорт ріпака ярого Аіра

ріпак озимий та ярий; гаплоїди; калюс; рослина-регенерант