Метою цього дослідження було вивчення структурних детермінант урожайності зерна з однієї рослини у пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) та оцінка внеску морфологічних і продуктивних ознак. У роботі застосовано методи описової статистики, кореляційний аналіз Пірсона, аналіз шляхових коефіцієнтів і моделювання структурними рівняннями (SEM). Досліджено 53 генотипи з колекції генетичних ресурсів Інституту генетичних ресурсів (м. Баку, Азербайджан) за такими показниками: маса зерна з колоса, маса тисячі зерен (TKW), кількість зерен у колосі (GPS), висота рослини (PH) і довжина головного колоса (SL). Аналіз показав, що врожайність зерна з однієї рослини (GWPP) визначається передусім кількісними (GPS, r = 0,47) і масовими (TKW, r = 0,29) показниками, тоді як архітектурні ознаки (PH, SL) мають переважно опосередкований вплив. Моделювання SEM засвідчило, що маса зерна з колоса (GWPS) виступає центральною медіаторною змінною, через яку реалізується вплив GPS і TKW на загальну врожайність. Вісь «маса/стік» (TKW → GWPS) характеризується сильнішим прямим ефектом (стандартизований коефіцієнт = 2,18), ніж архітектурна вісь (0,41), тоді як архітектурні ознаки переважно опосередковано підтримують потенціал «стоку». Побудована модель продемонструвала відмінну відповідність даним (χ²(3) = 1,26, p = 0,74; CFI = 1,00; RMSEA = 0,00; SRMR = 0,036), що підтверджує біологічну інтерпретованість виявлених взаємозв’язків між ознаками. Отримані результати мають практичне значення для селекціонерів і генетиків рослин у процесі добору високоврожайних генотипів пшениці в контрольованих польових умовах і можуть бути використані для оптимізації стратегій підвищення продуктивності пшениці м’якої
Triticum aestivum L.; урожайність зерна; класична структура; хімічні обробки; динаміка джерела-поглинача