Вірусні захворювання яблуні спричиняють значні економічні втрати в садівництві України, що потребує сучасного дослідження їх поширеності. Метою роботи було оцінити поширеність та регіональний розподіл основних вірусів яблуні у промислових насадженнях України за допомогою молекулярних методів діагностики. Дослідження проводили методом зворотної транскрипції та полімеразної ланцюгової реакції на 350 зразках листя та кори яблуні, відібраних із промислових насаджень п’яти областей України. Специфічність детекції трьох цільових вірусів підтверджували секвенуванням отриманих ампліконів. В ході дослідження встановлено, що загальний рівень інфікованості яблуневих насаджень склав 70,6 %, що свідчить про епіфітотічну ситуацію. Найпоширенішим виявився вірус ямчастості деревини яблуні (46,0 %), тоді як вірус хлоротичної плямистості листя яблуні та вірус мозаїки яблуні виявлені у 36,0 % та 13,7 % зразків відповідно. Регіональний аналіз виявив максимальну поширеність вірусів у Закарпатській (86,0 %) та Київській (76,3 %) областях, тоді як мінімальні показники зафіксовані в Харківській області (56,8 %). Встановлено високий рівень змішаних інфекцій (25,4 %), з переважанням комбінації вірусу ямчастості деревини яблуні та вірусу хлоротичної плямистості листя яблуні (18,3 %). Також значущим є високий відсоток безсимптомних інфекцій (31,2 %), що ускладнює фітосанітарний контроль. Висновки підтвердили, що отримані результати обґрунтовують необхідність термінового впровадження системи молекулярного моніторингу та сертифікації посадкового матеріалу. Результати дослідження можуть бути використані для розробки національної програми оздоровлення яблуневих насаджень України
полімеразна ланцюгова реакція; вірус ямчастості деревини яблуні; вірус хлоротичної плямистості листя яблуні; вірус мозаїки яблуні