Метою дослідження було здійснення порівняльного аналізу традиційних (імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція) та інноваційних методів діагностики вірусів, що містять рибонуклеїнову кислоту, у рослинах для оцінки їхньої ефективності у виявленні патогенів на ранніх стадіях інфекційного процесу. Експериментальні випробування проводилися в лабораторних умовах із використанням зразків пшениці, томатів і огірків, інфікованих типовими вірусними збудниками. Було досліджено межу детекції, специфічність, тривалість аналізу, вартість дослідження та можливості масштабного застосування кожного з методів. Установлено, що сучасні молекулярні підходи, зокрема технологія спрямованого розщеплення генетичного матеріалу за допомогою кластерних повторів коротких паліндромних послідовностей зі сполученими білками, а також секвенування нового покоління, значно перевищували традиційні методи за чутливістю, точністю та здатністю до виявлення вірусів у латентній формі. Зокрема, межа детекції для методу секвенування становила 0,01 копії на мікролітр, а для методу спрямованого розщеплення – 0,1 копії на мікролітр. Встановлено, що технологія спрямованого розщеплення забезпечувала ефективне поєднання швидкості (1-2 години), вартості (близько 20 доларів за зразок) та пропускної здатності (до 200 зразків на добу), тоді як секвенування нового покоління, попри найвищу точність, потребувало значних фінансових і технічних ресурсів. Практична значущість результатів полягає у створенні наукового підґрунтя для інтеграції інноваційних діагностичних платформ у систему фітосанітарного контролю. Запропоновані підходи сприяють підвищенню ефективності виявлення вірусних патогенів, зниженню економічних втрат у рослинництві та формуванню сучасних стратегій біобезпеки у сільському господарстві
діагностика патогенів; чутливість виявлення; латентні інфекції; біобезпека агросектору; молекулярні методи аналізу; моніторинг фітовірусів