Біологічні системи: теорія та інновації

Екосистемні послуги, як об’єкт трансдисциплінарної колаборації

А.В. Жук
Завантажити статтю
Анотація

Концепція екосистемних послуг являє собою одночасно світоглядний зміст, предмет фундаментальних досліджень, методологічну основу для реалізації прикладних проєктів, практичний підхід до управління природокористуванням, платформу для співпраці міжнародних урядових і неурядових організацій, засіб продукування нових знань. У статті представлені результати систематичного аналізу літературних праць, спрямованого на з’ясування ключових трендів досліджень в галузі екосистемних послуг, які потребують посиленої уваги та розвитку, і виокремлення перспективних напрямів трансдисциплінарної колаборації у сфері реалізації екосистемних послуг та управління їх виробництвом. Методи дослідження включали ітеративний інформаційний пошук, аналіз наукової літератури та огляд сучасних методологічних підходів. На основі опрацьованих джерел виокремлено сім комплексних напрямів досліджень екосистемних послуг та двадцять самостійних відгалужень. Екосистемні послуги охарактеризовані як граничний об’єкт. Основні результати вказують на потребу в інтеграції наукових дисциплін, залученні широкого кола стейкхолдерів та консолідації перспектив розвитку різних сфер діяльності для досягнення компромісу у використанні та збереженні екосистемних послуг. Показана роль граничних організацій у досягненні цих цілей. Виявлено недостатню інтеграцію між соціальними та екологічними дисциплінами в українській науці та названі вірогідні причини такої ситуації. Висновки підкреслюють важливість трансдисциплінарного підходу до дослідження екосистемних послуг. Перспективи подальших досліджень включають розширення співпраці між науковцями та практиками, а також удосконалення методологічних підходів для комплексного вивчення екосистемних послуг

Ключові слова

екосистемні послуги; граничні об’єкти; трансдисциплінарні дослідження; наукова методологія; інтеграція знань

ЦИТУВАТИ
Zhuk, A. (2024). Ecosystem services as an object of transdisciplinary cooperation. Biological Systems: Theory and Innovation, 15(2), 17-27. https://doi.org/10.31548/biologiya15(2).2024.002
Використані джерела

[1] Allan, J.I., Auld, G., Cadman, T., & Stevenson, H. (2022). Comparative fortunes of ecosystem services as an international governance concept. Global Policy, 13(1), 62-75. doi: 10.1111/1758-5899.13036.

[2] Arkhypova, L., & Prykhodko, M. (2020). Ecosystem services – Analysis of international experience of concept. Ecological Safety and Balanced use of Resources, 2(20), 24-32. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper2e84. 

[3] Chornomordenko, D.І. (2015). Modern ecology and transdisciplinary research methodology. Gileya: Scientific Herald, 97, 247-252. Retrieved from http://gileya.org/index.php?ng=library&cont=long&id=117.

[4] Costanza, R. (2008). Ecosystem services: Multiple classification systems are needed. Biological Conservation, 141(2), 350-352. doi: 10.1016/j.biocon.2007.12.020.

[5] Gangahagedara, R., Subasinghe, S., Lankathilake, M., Athukorala, W., & Gamage, I. (2021). Ecosystem services research trends: A bibliometric analysis from 2000-2020. Ecologies, 2(4), 366-379. doi: 10.3390/ecologies2040021.

[6] García-Nieto, A.P., Huland, E., Quintas-Soriano, C., Iniesta-Arandia, I., GarcíaLlorente, M., Palomo, I., & Martín-López, B. (2019). Evaluating social learning in participatory mapping of ecosystem services. Ecosystems and People, 15(1), 257-268. doi: 10.1080/26395916.2019.1667875.

[7] Guston, D.H. (2001). Boundary organizations in environmental policy and science: An Introduction. In Science, Technology, & Human Values, 26(4). doi: 10.1177/016224390102600401.

[8] Havadzyn, N., & Melnychuk, І. (2020). Improvement of tools for implementation of ecosystem service functions. Market Infrastructure, 41, 215-220. doi: 10.32843/infrastruct41-35.

[9] Honeck, E., Gallagher, L., von Arx, B., Lehmann, A., Wyler, N., Villarrubia, O., Guinaudeau, B., & Schlaepfer, M.A. (2021). Integrating ecosystem services into policymaking – a case study on the use of boundary organizations. Ecosystem Services, 49, article number 101286. doi: 10.1016/J.ECOSER.2021.101286.

[10] Johnson, J.T., Howitt, R., Cajete, G., Berkes, F., Louis, R.P., & Kliskey, A. (2016). Weaving Indigenous and sustainability sciences to diversify our methods. Sustainability Science, 11, 1-11. doi: 10.1007/s11625-015-0349-x.

[11] Kostytskyi, M.V. (2014). Logic as methodology of scientific cognition (particularly in jurisprudence). Philosophical and Methodological Problems of Law, 1, 3-13.
Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fmpp_2014_1_3.pdf. 

[12] Kumar, P. (Ed.). (2012). The economics of ecosystems and biodiversity: Ecological and economic foundations. London: Routledge. doi: 10.4324/9781849775489.

[13] Langemeyer, J., Gómez-Baggethun, E., Haase, D., Scheuer, S., & Elmqvist, T. (2016). Bridging the gap between ecosystem service assessments and landuse planning through Multi-Criteria Decision Analysis (MCDA). Environmental Science & Policy, 62, 45-56. doi: 10.1016/J.ENVSCI.2016.02.013.

[14] Lautenbach, S., Mupepele, A.C., Dormann, C.F., Lee, H., Schmidt, S., Scholte, S.S.K., Seppelt, R., van Teeffelen, A.J.A., Verhagen, W., & Volk, M. (2019). Blind spots in ecosystem services research and challenges for implementation.
Regional Environmental Change, 19(8), 2151-2172. doi: 10.1007/s10113-018-1457-9.

[15] Nestoriak, Yu.Yu. (2015). Some theoretical approaches to the economic valuation of forest area based on ecosystem services. Scientific herald of Ukrainian National Forestry University, 25(4), 82-88.
Retrievwd from https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1248. 

[16] Schutter, M.S., & Hicks, C.C. (2021). Speaking across boundaries to explore the potential for interdisciplinarity in ecosystem services knowledge production. Conservation Biology, 35(4), 1198-1209. doi: 10.1111/cobi.13659.

[17] Seppelt, R., Dormann, C.F., Eppink, F., Lautenbach, S., & Schmidt, S. (2011). A quantitative review of ecosystem service studies: Approaches, shortcomings and the road ahead. Journal of Applied Ecology, 48(3), 630-636. doi: 10.1111/j.1365-2664.2010.01952.x.

[18] Steger, C., Hirsch, S., Evers, C., Branoff, B., Petrova, M., Nielsen-Pincus, M., Wardropper, C., & van Riper, C.J. (2018). Ecosystem services as boundary objects for transdisciplinary collaboration. Ecological Economics, 143, 153-160.
doi: 10.1016/J.ECOLECON.2017.07.016.

[19] Tengö, M., Hill, R., Malmer, P., Raymond, C.M., Spierenburg, M., Danielsen, F., Elmqvist, T., & Folke, C. (2017). Weaving knowledge systems in IPBES, CBD and beyond – lessons learned for sustainability. Current Opinion in Environmental Sustainability, 26–27, 17-25. doi: 10.1016/J.COSUST.2016.12.005.

[20] Wang, B., Zhang, Q., & Cui, F. (2021). Scientific research on ecosystem services and human well-being: A bibliometric analysis. Ecological Indicators, 125, article number 107449. doi: 10.1016/J.ECOLIND.2021.107449.

[21] Zahvoyska, L. (2014). Theoretical approaches todetermining economic value of forest ecosystems services:benefits of pure standstransformation into mixed stands. Scientific Proceedings of the Forestry Academy of sciences of Ukraine, 12, 201-209. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nplanu_2014_12_31.pdf.