Біологічні системи: теорія та інновації

Антропогенне навантаження на природні фітоценози проявляється порушенням рослинного покриву, синантропізацією флористичного складу угрупувань, знищенням ареалів поширення рослин, скороченням біорізноманіття та зміною умов росту та розвитку рослин. Ступінь антропогенного навантаження на природні фітоценози є глобальною проблемою, яка потребує детального вивчення та проведення моніторингових досліджень, особливо в умовах урбоекосистем. Проаналізовано природні умови, які впливають на стан фітоценозів Голосіївського парку ім. Максима Рильського міста Києва за фізико-географічними, кліматичними, едафічними та орографічними особливостями. Проведено визначення впливу антропогенної діяльності у зоні розташування дослідних ділянок та встановлено рівень антропогенного тиску на стан фітоценозів Голосіївського парку ім. Максима Рильського міста Києва здійснювалось шляхом аналізу наявних джерел промислового виробництва, транспорту, тощо. Встановлено, що Голосіївський парк імені Максима Рильського піддається постійному антропогенному навантаженню, зокрема, інтенсивному рекреаційному використанню, встановлено забруднення атмосферного повітря, що призводить до збіднення біорізноманіття на окремих ділянках парку. Оцінено рівень забруднення атмосферного повітря прилеглої до дослідних ділянок території із використанням розрахункових та інструментальних методів. Встановлено, що розрахунковий рівень СО перевищують нормативи у 8 разів на проспекті Голосіївський та більш ніж у 30 разів на перехресті вулиці Максима Рильського та проспекту Голосіївський. Аналіз стану атмосферного повітря із використанням інструментальних методів дослідження не показало перевищення рівня вмісту основних забруднюючих речовин, проте за Індексом якості повітря є помірно забрудненим за показником вмісту пилу діаметром 2,5 мкм. Дослідження стану фітоценозів Голосіївського парку імені Максима Рильського міста Києва у межах дослідних ділянок проводилось шляхом вивчення їх флористичного складу та оцінки екологічних груп рослин. Оскільки саме аналіз екологічних груп рослин дає змогу оцінити екологічні умови рослинних угрупувань місце зростання та фітоценотипи видів рослин, що входять до складу фітоценозу, тобто їх роль у формуванні фітоценозу.  Екологічна оцінка стану фітоценозів Голосіївського парку імені Максима Рильського міста Києва проводилась із застосуванням методу біоіндикації та ліхеноіндикації (дослідження лишайників). Ці методи дозволяють швидко та відносно легко визначити рівень антропогенного навантаження, яке діє на фітоценози у межах дослідних ділянок. Для визначення стану дерев на дослідних ділянок було використано метод оцінки асиметрії морфологічних структур (на прикладі граба повислого Carpinus betulus L.)

фітоценоз; оцінка антропогенного навантаження; видовий склад; урбоекосистема; забруднення довкілля