Bilushenko, A.
(2023).
Analisis of phitodiversity according to the state of vegetation PF the Petropavlovsk Estuary Lanscape Reserve and its surroundings.
Biological Systems: Theory and Innovation,
14(2),
7-24.
https://doi.org/10.31548/biologiya14(3-4).2023.001
Біологічні системи: теорія та інновації
Аналіз фіторізноманіття за станом рослинності ландшафтного заказника «Петропавлівський лиман» та його околиць
А.А. БілушенкоАнотація
Ландшафтний заказник «Петропавлівський лиман» та його околиці зазнають значного антропічного впливу внаслідок людської діяльності. Саме тому аналіз фіторізноманіття є важливим з метою отримати уявлення про рівень трансформації території заказника. У ході роботи здійснили екоморфологічний аналіз флори, та виявили антропічний вплив на фітоценози. Складено список рослин з біоекологічною паспортизацією, які виявлені в ході досліджень. Для проведення досліджень обрали три пункти. На цих пунктах у ході роботи проведено по 16 описів з різним проективним вкриттям рослинністю впродовж вегетаційного періоду двічі. Флора вирізняється незначним різноманіттям 94 види вищих судинних рослин, які належать до 33 родин. До основних родин, які мають найбільшу насиченість видами відносяться Айстрові (Astracaea), Тонконогові (Poacaea) та Шипшинові (Rosacaea). Серед кліматоморф переважають гемікриптофіти, серед екоморф – види, що частково вимогливі до світла. Біоморфи характерзуються домінуванням полікарпіків (багаторічні рослини). У гігіроспектрі флори переважають види гігіроомезофіти та ксерофіти. Види із середніми умовами зволоження складають 16 %. Частка ксерофітів в умовах помірного зволоження становить 7 %. Види, які проявляють широку толерантність до умов зволоження складають 2%. Серед трофоморф повністю переважають мезотрофні види. Ценоморфна структура представлена переважно типовими видами лук. В усіх описах присутня рудеральна фракція, а також види що частково або факультативно належать до цієї групи. У звязку з очевидним антропічним впливом (засмічення, яке є наслідком рекреаційної та господарської діяльностей, розорювання, випасання худоби, присутні ознаки техногенного навантаження) рослинні асоціації слабко розвинені. Загальна фракція адвентивних видів складає 29%, з яких 14% видів утворюють стійку фракцію в досліджених фітоценозах. Виявлено два види, які вважаються карантинними. Видів деревних і чагарникових рослин незначна кількість, і складає менше ніж 5% від усієї флори і перебуває в стані дегресії. Територія досліджень потребує подальших спостережень за станом трансформаційних змін рослинності, яка відбувається на цьому етапі
Ключові слова
рослинність; фіторізноманіття; адвентивні види; антропічний вплив
ЦИТУВАТИ
Використані джерела
[1] Baranovski, B.О., Karmyzova, L.А., Roshchyna, N.O., Ivanko, I.A. & Karas, O.G. (2020). Ecological-climatic characteristics of the flora of a flood plain landscapein Southeastern Europe. Biosystems Diversity, 28(1), 98-112. doi: 10.15421/012014.
[2] Baranovskiy, B.O., Tarasov, V.V., Ivanko, I.A., & Dubina, A.O. (2018). Analysis of the rare fraction of the flora protected reserve of national importance “Samara’s Bir” (Plant world in the Red book of Ukraine: Іmplementation of the globalstrategy for plant conservation. In Proceedings of the V international conference (pp. 139-142). Kherson: Publishing house Vyshemyrskyi V.S.
[3] Baranovsky, B.O., Maniuk, V.V., Ivanko, I.A., & Karmyzova, L.O. (2017). Analysis of flora of the National natural park “Orilskiy”. Dnipro: Lira.
[4] Beregoviy, P.M. (1966). Geobotanika. Kyiv: Soviet School.
[5] Braun-Blanquet, J. (1964). Pflanzensoziologie. Wien: Springer.
[6] Goncharenko, I.V. (2016). Quantifyng the quality phitocenotic classifscation (theoretical-metodologicaal aspect). Chornomors’k bot. z., 12(1), 41-50. Retrieved from https://cbj.kspu.edu/index.php/cbj/article/download/221/205/415.
[7] Goriaev, I.V., & Safronova, I.N. (2022). Holocnemetastrobilacea formation in the Caspian lowland: Ecological-phitocenotic classification and characteristic plant communities. Arid Ecosistems, 12(4), 414-421. doi: 10.1134/S2079096122040060.
[8] Gritsan, Y.I., Sytnyk, S.A., Lovynska, V.M., & Tkalich, I.I. (2019). Climatogenicreaction of Robinia pseudoacacia and Pinus sylvestris within Northern Steppe of Ukraine. Biosystems Diversity, 27(1), 16-20. doi: 10.15421/011902.
[9] Kochet, V.M., Khristov, O.O., & Zagubizenko, N.I. (2006). Problems of mine waters dischange in the Samara River and itsinfluence of biota of the ecosystem. Herald of Dnipropetrovsk University: Biology, Ecology, 14(2), 86-93. Retrieved from https://ecology.dp.ua/index.php/ECO/article/view/397.
[10] Kotovych, O.V., Yakovenko, V.M. & Ryzhenko, K.I. (2022). Hidrochemical characteristics and antropogenic components of the ionic effluent of the Samara river. Ecology and noosperology, 33(2), 74-79. doi: 10.15421/032212 .
[11] Manuk, V.V. & Manuk, V.V. (2011). Protected coners of the Dnipropetrovsk region: Sanctuaries. Dnipropetrovsk: Royal Print.
[12] Parpan, V.I., Shumska, N.V., Rudeichuk-Kobzeva, M.J. & Mylenka, M.M. (2016). Syntaxonomy of vegetation of Kalush hecsahlorbenzene toxic waste landfill (Ivano-Frankivsk Region). Herald of the Dnipro University: Biology, Ecology, 24(2), 364-370. doi: 10.15421/011648.
[13] Roschina, N.O. (2016). Floracenotic diversity prisamarya’s lakes comparsion with artificial revisiors. Issues of Steppe Forestry and Forest Land Reclamation, 45, 53-59. doi: 10.15421/441609.
[14] Tarasov, V.V. (2012). Flora of the Dnipro and Zaporizhzhya Regions. Vascular plants with their biology-ecological characteristic. Dnipro: Lira
[15] Voloshina, N.O. (2014). Comparativeanalisis of flora of the Samara river valley lakes in Prisamarskiy Biospheric station. The Journal of the V.N. Karazin National University of Kharkiv: Biology, 20, 235-241. Retrieved from http://seriesbiology.univer.kharkov.ua/ukr/20(2014)/pdf/235.pdf.