Ентомологічні сенсори за ресурсоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур у польових сівозмінах Лісостепу України

Анатолій Бабич
Анотація

Упродовж 2010-2022 рр. у польових сівозмінах Лісостепу України із застосуванням новітніх засобів хімізації, уточнена особливість біології, екології і поширення ґрунтових та інших шкідливих видів членистоногих. Зокрема, за технологій виробництва високоякісного зерна шляхом застосування бакових сумішей засобів захисту рослин і порівняно високих норм туків, що впливали на формування структури ентомокомплексу із превалюванням окремих видів коваликів, чорнотілок, підгризаючих совок та пластинчастовусих. За фенофазами культурних рослин ця особливість супроводжувалась як станом біоресурсів, так і технологіями ведення рослинництва загалом із оптимізацією фітосанітарних, природоохоронних та економічно обґрунтованих ресурсоощадних методів контролю чисельності фітофагів. Установлено, що в культурних екосистемах за інтенсивних технологій у складі сучасних біоресурсів кількість організмів, як флори, так і фауни, зокрема, шкідливих комах-фітофагів на перших етапах формування і розвитку зернових культур вірогідно змінюється. У роки спостереження, відмічено, що біорізноманіття агроценозів досить численне у видовому та кількісному відношенні, головним чином на фоні органо-мінеральних систем і за умов порівняно не високих норм застосування туків. Це дає можливість моделювати такі процеси за ентомологічними та зоологічними об’єктами, як сенсорами, зокрема з позицій системності моніторингу та прогнозу, а також сталого управління на ресурсоощадній основі. Водночас урахована багаторічна динаміка чинників формування ентомокомплексів із уточненням впливу систем основного і дробного живлення, обробітку ґрунту та заходів захисту зернових й інших культур із оцінкою механізмів самоуправління комплексом членистоногих і визначені домінуючі види в теологічному аспекті. За результатами досліджень уточнені окремі біоценотичні зв’язки культурних рослин та їхніх шкідливих організмів за різних систем живлення пшениці, кукурудзи, сої, нуту, соняшнику в періодах посухи та порівняно оптимальних показниках погоди зі з’ясуванням рівнів трофічних ланцюгів первинних та вторинних ценозів. Уточнена структура членистоногих за новітніх систем внесення рідких форм добрив, а також із оцінкою впливу бакових сумішей агрохімікатів на рівні міграції та виживання комах-фітофагів у короткоротаційних сівозмінах. Обґрунтовані нові параметри систем захисту зернових культур із біологічно орієнтованими комплексами на основі ентомологічних та зоологічних тестоб’єктів дії чинників інтенсифікації ведення рослинництва

Ключові слова

ентомокомплекс; захист рослин; моніторинг; популяції; живлення; агроценози; шкідники; епізоотії

ЦИТУВАТИ
Babich, A. (2022). Entomological sensors using resource-saving technologies of growing agricultural crops in field crop rotations of the Forest Steppe of Ukraine. Biological Systems: Theory and Innovation, 13(2), 126-134. https://doi.org/10.31548/biologiya13(3-4).2022.131
Використані джерела

[1] Borzykh, O.I., Retman, S.V., Chayka, V.M., & Tribel, S.O. (2019). Methodological recommendations for forecasting and accounting of polyphagous pests and diseases of cereals, legumes, perennial grasses. Kyiv: State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection.

[2] Gorun, M.V., Pyrig, G.I., Fayfura, V.V., & Fedirko, M.M. (2019). Ecology. Ternopil: Economic Thought.

[3] Ilchenko, O.V., & Radko, A.O. (2016). The use of resource-saving technologies in crop production as a direction of increasing the efficiency of agricultural production. Mechanisms of regulation of socio-ecological and economic development of enterprises in the regional and sectoral dimension. Sumy: Sumy National Agrarian University.

[4] Kaur, T., & Kaur, M. (2020). Integrated Pest Management: A Paradigm for Modern Age. London: IntechOpen. doi: 10.5772/intechopen.92283.

[5] Khlabak, S. (2022). System of protection against diseases and pests of wheat. Agronomist, 4(78). Retrieved from https://www.agronom.com.ua/programy-insektytsydnogo-zahystu-ozymoyi-pshenytsi-vid-shkidnykiv/.

[6] Kulma, M., Škvorová, P., Petříčková, D., & Kouřimská, L. (2022). A descriptive sensory evaluation of edible insects in Czechia: Do the species and size matter? International Journal of Food Properties, 26(1), 218-230. doi: 10.1080/10942912.2022.2161569

[7] Lisovyi, M.M., Mahmud, Z.M., & Chaika, V.M. (2019). Assessment of insect diversity of agroecosystems. Agroecological Journal, 3, 100-104. doi: 10.33730/2077-4893.3.2019.183481.

[8] Russo, L., Buckley, Y., Hamilton, H., Kavanagh, M., & Stout, J. (2020). Low concentrations of fertilizer and herbicide alter plant growth and interactions with flower-visiting insects. Agriculture, Ecosystems & Environment, 304, article number 107141. doi: 10.1016/j.agee.2020.107141.

[9] Schowalter, T.D. & Noriega, J., & Tscharntke, T. (2017). Insect effects on ecosystem services – introduction. Basic and Applied Ecology, 26, 1-7. doi: 10.1016/j.baae.2017.09.011.

[10] Schowalter, T.D. (2016). Insect Ecology: An Ecosystem Approach. Cambridge: Academic Press.

[11] Vasylenko, M. (2017). Organic-mineral fertilizers and growth regulators in organic farming. Herald of Agrarian Science, 95(2), 11-18. doi: 10.31073/agrovisnyk201702-02.