Видовий склад збудників хвороб, їх особливості прояву та розвитку на нагідках лікарських є недостатньо вивченими. Борошниста роса є однією з найпоширеніших і небезпечних хвороб нагідок лікарських. Прояв борошнистої роси зазвичай збігається з фазою цвітіння нагідок лікарських (червень місяць). При сильному розвитку збудник хвороби призводить до всихання листя і стебел та загибелі рослин. Хворі рослини відстають у рості, генеративні органи після трьох зборів сировини відновлюються пізніше. У період проведення досліджень (2019-2021 р.р.) було проведено моніторинг поширеності і розвитку борошнистої роси нагідок лікарських, встановлено її шкодочинність та особливості розвитку, проведено оцінку стійкості різних сортів. Під час обліків борошнистої роси оцінювали такі показники: кількість уражених рослин – у відсотках; ступінь ураження – у балах візуально. Для проведення досліджень було використано загальноприйняті методики у лікарському рослинництві. Загальний розмір ділянок 20-25 м2, обліковий 2030 м2, за чотириразового повторення. Польову оцінку стійкості сортів нагідок лікарських на стійкість до хвороб проводили на природному інфекційному фоні у період максимального розвитку хвороб (2-3 рази протягом усього періоду вегетації – червень-серпень). Висока стійкість до збудника борошнистої роси під час періоду проведення досліджень спостерігалася у сортів Мандарин твіст, Дежавю, Індійський принц, Помаранчевий король, Шовковий поцілунок, Дежавю, Індійський принц, Рудий лікар Цитронгельб, Ред Баф та Щербет. Слабку сприйнятливість до збудника борошнистої роси мали сорти Крембрюле, Цитрон, Фієста та Принцеса. Сприйнятливими до борошнистої роси виявилися сорти Монарх, Пінк Сюрпрайз, Помаранчеве серце, Чарівне серце та Тач оф ред
нагідки лікарські; борошниста роса; Sphaeroteca fuligineа f. сalendulae; хвороби лікарських рослин
[1] Beloshapkina, O., & Babayeva, E.Y. (2012). Protection against diseases of medicinal plants. Moscow: Russian State Agrarian University.
[2] Golovin, P. (1960). Powdery mildew parasitizing on cultivated and useful wild plants. Moscow: Academy of Sciences of the USSR.
[3] Gorlenko, S.V. (1969). Determinant of diseases of flowering and ornamental plants. Gorlenko Minsk: Harvest.
[4] Nelofer, J., Andrabi, K.I., & John, R. (2017). Calendula officinalis – an important medicinal plant with potential biological properties. Proceedings of the Indian National Science Academy, 83(4), 769-787. doi: 10.16943/ptinsa/2017/49126.
[5] Omelyuta, V., Grigorovich, I.V., & Chaban, V.S. (1986). Accounting for pests and diseases of agricultural crops. Kyiv: Harvest.
[6] Pospelova, G., et al. (2020). Analysis of the phytopathogenic status of medicinal cultures and perspectives of the use of biocontrol in the protection system. Scientific Progress & Innovations, 2, 80-87. doi: 10.31210/visnyk2020.02.10.
[7] Sirik, O. (2017). Diseases of medicinal plants. Quarantine and Protection of Plants, 10–12, 16-17.
[8] Verma P.K., Raina, R., Agarwal, S., & Kour, H. (2018). Phytochemical ingredients and pharmacological potential of Calendula officinalis Linn. Pharmaceutical and Biomedical Research, 4(2). doi: 10.18502/pbr.v4i2.214.