Біологічні системи: теорія та інновації

Актуальність досліджень зумовлено необхідністю вивчення закономірностей самозаростання девастованих земель залізорудного відвалу Криворіжжя як важливої передумови фітооптимізації навколишнього природного середовища в індустріально розвинених регіонах України. Мета дослідження – з позицій екосистемного аналізу з'ясувати екологічну детермінованість вмісту хлорофілу в листках деревних видів рослин, що природно зростають на девастованих землях відвалу. Матеріалами для виконання роботи слугували результати власних польових та лабораторних досліджень, які виконували впродовж 2018 – 2021 рр. на території Петровського залізорудного відвалу (Криворізький гірничо-металургійний регіон, Дніпропетровська обл.). Доведено, що екологічні умови девастованих земель залізорудного відвалу обумовлюють зменшення концентрації хлорофілу (на 25-65 %) у листках дерев, що природно зростають на його теренах. Кількісні показники вмісту цього пігменту в листках дали змогу нам впорядкувати деревні види у такий ряд зменшення їхньої стійкості до екологічних умов відвалу: Береза повисла > Робінія звичайна > Клен ясенелистий. Результати кореляційних розрахунків підтвердили, що між умістом хлорофілу в листках деревних видів рослин та екологічними характеристиками девастованих земель Петровського залізорудного відвалу існує статистично достовірний зв'язок. Водночас тривалість формування рослинного покриву найбільш істотно впливає на кількість хлорофілу в листках дерев. За кількісними показниками зменшення сили кореляційного зв’язку види дерев упорядковані у такий спосіб: Робінія звичайна > Береза повисла > Клен ясенелистий. Отримані результати можуть бути використані для обґрунтування заходів озеленення та фітооптимізації девастованих земель Криворіжжя та інших промислових регіонів України

девастовані землі; хлорофіл; Клен ясенелистий; Береза повисла; Робінія звичайна; залізорудний відвал; Криворіжжя