На території України районовано сорти лаванди вузколистої, які мають високу потенційну продуктивність, але через мінливість температурного режиму і кількість річних опадів він реалізується не повністю. Це зумовлює селекціонерів створювати і впроваджувати у виробництво сорти з високою екологічною пластичністю та стійкістю до стресових факторів. На сьогодні на території України великі площі орних земель, особливо зони степу страждають від недостатнього зволоження, що призводить до 30-50% недобору врожаю, особливо в посушливі роки. Тому особливо важливим є вивчення фізіологічно-біотехнологічних аспектів посухостійкості лаванди для селекційної роботи націленої на створення нових, продуктивних сортів пристосованих до умов недостатньої вологості. Нами використано модифіковані живильні середовища Мурасіге-Скуга доповнені різними концентраціями цитокінінів та осмотично активних речовин. Вміст поліетиленгліколю 12000 у концентрації 7,5% створює достатньо стресові умови для отримання посухостійких ліній лаванди. При цьому спостерігається уповільнення процесу корененутворення, що значно впливає на час необхідний для отримання та адаптації стійких ліній лаванди вузьколистої. Ризогенез відбувається значно повільніше, а коренева система слабше розвинута, порівняно з кореневою системою рослин вирощених на середовищі без вмісту поліетиленгліколю. Альтернативно можна використовувати живильне середовище з 5% концентрацією ПЕГ. Таким чином відсоток посухостійкого адаптованого посадкового матеріалу буде вищим, хоча ступінь пристосованості до засушливих умов і буде нижчою. Встановлено, що фактор посухи впливає не лише на приріст вегетативної маси рослин, а й затримує їх морфогенетичні процеси. Так, при високих концентраціях осмотичних агентів в живильному середовищі ризогенез відбувався лише в частини зразків і зі значною затримкою
лаванда вузьколиста; культура in vitro; морфогенез; посухостійкість