Біологічні системи: теорія та інновації

Результати досліджень, проведених під час збору урожаю  плодових тіл гливи свідчать про те,  що розвиток мікроміцетів на першій хвилі плодоношення був менший, ніж на другій приблизно у два рази. Встановлено, що на поширення мікроорганізмів впливає також розміщення субстратних блоків у приміщеннях. На першій хвилі плодоношення кількість уражених блоків змінювалася залежно від ярусу розташування. Так, на 3 ярусі було виявлено найменше уражених блоків – 3,6 %. Втрата врожаю на даному ярусі становила 3,1 кг грибів. На другому ярусі поширення хвороб складало 10,4 %. Найбільшу кількість ураженого субстрату спостерігали на 1 ярусі – 27,1 %. Збільшення уражених блоків на 1 та 2 ярусах пояснюється надмірним зволоженням, що призводить до стікання краплин із верхніх мішків на нижні. Встановлено, що під час другої хвилі плодоношення поширення та розвиток хвороб значно зросло. Так, на 1 ярусі субстратні блоки на 34,6 % були уражені мікроміцетами, а показник розвитку хвороб складав 13,4 %. Найменшу кількість ураженого субстрату виявляли на 3 ярусі – 4,4 %, а показник розвитку  мікроміцетів становив 1,8 %. Субстратні блоки за 4-5 бального ураження вилучали та утилізовували. У середньому бал ураження варіював у межах від 2 до 3. Під час першої та другої хвиль плодоношення частота зустрічання мікроміцетів на субстратних блоках зростає за рахунок розвитку грибів роду Trichoderma (до 69,4%), Penicillium (до 15,7%), Aspergillus (до 8,3%), що належать до збудників зеленої плісені субстрату

глива звичайна; мікроміцети; інкубація; плодоношення