Лісові культурфітоценози як природоохоронний чинник екологічної безпеки Криворізького гірничо-металургійного регіону

Максим Квітко, Юрій Лихолат, Іван Григорюк
Анотація

Радіологічно, екологічно та біологічно безпечна грибна сировина є необхідною для виготовлення екологічно якісних біоорганічних стимуляторів росту та розвитку рослин та багатьох інших продуктів. Тому ми досліджували щільність популяції Ganoderma lucidum (Curt.: Fr.) P. Karst., Agaricus bisporus (J.E.Lange) Imbach, Pleurotus ostreatus (Jacq. ex Fr.) P.Kumm, Armillariella mellea (Vah1. ex Fr.) Karst., які часто використовується для створення стимуляторів росту рослин, у їхніх біотопах за умов радіоактивного забруднення та ураження патогенами. Дослідження проводилось у шести біогеоценозах: Шацький національний природний парк (Волинська область, Україна), Регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови» (Одеська область, Україна), околиці смт Корнин (Житомирська область, Україна), околиці села Королівка (Житомирська область, Україна), околиці села Лисівка (Житомирська область, Україна), околиці міста Вишгород (Київська область, Україна). Патогени були ідентифіковані стандартними мікологічними, бактеріологічними та вірусологічними методами. Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм, як параметр радіоактивного забруднення, визначалася спектрофотометричним методом. Найвища щільність популяції Ganoderma lucidum була в регіональному ландшафтному парку «Ізмаїльські острови». У цьому біогеоценозі G. lucidum майже неуражувався патогенами, а щільність забруднення радіоцезієм ґрунту становила 18,5 кБк / м2. Agaricus bisporus та Armillariella mellea росли в біотопах із високою щільністю забруднення ґрунту радіоцезієм. Наприклад, у лісових екосистемах навколо міста Вишгород, де середня щільність забруднення ґрунту радіоцезієм становила 111,0 кБк / м2, щільність популяції Amellea становила 0,39 плодових тіл на м2. Заразом 15% Amellea в цьому біогеоценозі уражувалися різними патогенами. Отже, використанню дикорослих грибів як сировини повинно передувати їхнє тестуванням на біологічне та радіологічне забруднення

Ключові слова

лісові культурфітоценози; екологічна безпека; дендрометричні показники; лісистість; Криворіжжя

ЦИТУВАТИ
Kvitko, M., Lykholat, Y., & Grygoryuk, I. (2020). The artificial forest communities as an environmental factor of ecological safety at Kryvyi Rih ore-mining and metallurgical district. Biological Systems: Theory and Innovation, 11(4), 5-17. https://doi.org/10.31548/biologiya2020.04.001
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації